- дитячий
- -а, -е.1) Прикм. до дитина і діти I. || Признач. для дітей. || у знач. ім. дитя́ча, -чої, ж. Кімната для дітей.••
Дитя́ча консульта́ція — лікувально-профілактична установа для дітей.
Дитя́ча ліка́рня — лікувально-профілактична установа, де надають стаціонарну медичну допомогу дітям від народження до 14 років включно.
Дитя́ча сме́ртність — смертність дітей на першому році життя.
Дитя́чий буди́нок — навчально-виховний заклад з інтернатом для дітей, які не мають батьків.
Дитя́чий садо́к — установа, в якій здійснюються догляд і виховання дітей дошкільного віку (після трьох років).
Дитя́чі я́сла — установа, в якій здійснюються догляд і виховання дітей до трьох років.
2) Власт. дитині; такий, як у дитини. || перен., ірон. Не такий, як у серйозної, дорослої людини; незрілий, наївний. || у знач. ім. дитя́че, -чого, с. Власт. дитині, характерне для її поведінки і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.